|
Школа існує тисячі тисяч років. Вона призначена, щоб вести юнаків та дівчат у країну знань. Була вона і в Лучках. Ще в 20-30-х роках XX століття у В.Лучках була горожанська школа. Навчання в ній велося чеською мовою, хоч чеських сімей у селі було 6. Українських шкіл було мало. У Н.Лучках були створені дочірні класи, розміщені у будинках жителів села. Бажаючі після закінчення початкових класів мали право вчитися в горожанці, якщо у них були кошти, або в українській народній школі. Діти вчилися взимку, бо влітку допомагали батькам . З приходом до влади австро-угорських загарбників навчання у школі стало проводитися угорською мовою. Колонізатори ставили перед собою мету денаціоналізувати українське населення. У В.Лучки присилалися угорські чиновники і вчителі. Власті намагалися закрити українську школу, але жителі села в особі Поповича Петра, звернулися у Міністерство освіти в Будапешт, щоб відстояти українську школу і відстояли її. А у Н. Лучках заняття з учнями знову проводилися в орендованих будинках жителів села. Одним з перших вчителів новолучан був Г.Й.Маєрчик. 
Після визволення Лучок від окупантів новою владою у село був направлений загін молодих вчителів. У 45-50-х роках йти працювати на Телеки - це все одно, що відбувати покарання. Засобів зв'язку немає, вулиці немощені, які в період дощів перетворювались на річки. Щоб перенести дітей, які йдуть в школу через дорогу, треба було брати гумові чоботи, якщо вони були, дрючок, щоб не загрузнути в болоті. Але бажаючих вчитися було багато. Один клас був розміщений у будинку О.Хоми, другий - у М.Ладанія, третій - у Ю.Федака, ще два - у будинку єврея Арона, якого на той час уже в селі не було. 
Його відправили у концтабір у роки війни, у тому ж будинку була розміщена й учительська кімната. Першими вчителями, які працювали у Новолучанській школі були Є. І.Габовда, М. І.Рубіш, П. Симодейко, В. Лавкай. Вони несли освіту і культуру у забуте, глухе село. Організовували вечори відпочинку, проводили роботу з батьками, які не відпускали дітей у школу. Жили на квартирах у односельчан. Потім вчительський колектив поповнювався випускниками Ужгородського вчительського Інституту: М.В.Рубіш, М. М. Шейфер. Першим директором школи був Магданос, потім - М. М. Антал, М. М.Шейфер, В. І.Коштура, Ю. Ю.Севч, М. І.Балог, В. В.Балог, Є. Ю.Волошин, зараз – В. Ф. Чучвар. 1959 рік був особливо пам'ятним для новолучан. Була побудована на кошти колгоспу і відкрита школа. Ключі від школи директору Анталу М. М. здавав бригадир будівельної бригади Михайло Цифра. Школа була велика за тими мірками. Класних приміщень багато. І при школі - квартира для директора. У 1959 році вона стала восьмирічною.
 У селі був відкритий клуб у фарі священника Симодія, там же була розмішена і сільська бібліотека, якою керувала О.Д.Товтин. У приміщенні школи була бібліотека для школярів (зав. бібліотекою О. Ю. Федак ). Після відкриття нового приміщення школи у будинку Арона розмістився дитсадок на 30 місць.
У 70-х р.р. на кошти колгоспу була зроблена двоповерхова добудова школи. В ній розмістилися просторі класи та актовий зал.
 Пройшов перший, другий десяток роботи вчителів у Н.Лучках, і стали повертатися працювати в школу її випускники - Г. В. Смочко (вчитель біології),О. Д. Луканинець (вчитель української мови та літератури), М. В. Кампо(вчитель української мови та літератури), С. Ю. Козар (вчитель української мови та літератури), М. Й. Марчик (вчитель математики), В. Ф. Чучвар (вчитель історії), С. Д. Габовда (вчитель початкових класів), Н. Й. Шевельова (вчитель біології), М. В. Хома (вчитель української мови та літератури), О. І. Глагола (вихователь ГПД). Щороку зі стін школи виходять 20- 30 випускників. Вони продовжують навчання у середній школі, технікумах, училищах, ПТУ. Працюють у різних куточках світу, але значна їх частина повертається у рідне село. П'ятеро випускників школи працюють науковцями у вищих учбових закладах: І. Д.Туряниця (покійний) - доктор фізичних наук, УжДУ, І. Ю. Король - кандидат математичних наук, УжДУ, В. М. Рубіш —кандидат фізичних наук, УжДУ, Т. Ф. Росола - Рубіш - викладач медичного факультету УжДУ, І. І. Козар - кандидат технічних наук політех. Санкт-Петербурзького інституту. Сьогодні в школі навчається 166 учнів, працює 25 вчителів, працюють гуртки, волейбольна секція, етнографічна секція МАН. |
